Головна
Статті
Допомога
Зв'язок
 
 

Наукові статті, тези

Підготовка наукових статей, тез - непроста і трудомістка справа, яке вимагає знань і навичок.

Найбільш поширеними видами публікацій є: тези наукових доповідей, наукові статті, методичні рекомендації, навчально-методичні посібники, підручники та монографії (останні два, як правило, у співавторстві). Наприклад, тези повинні містити оцінку актуальності дослідження (на 2-3 речення), формулювання цілей роботи і задач дослідження, опис методів дослідження і результатів дослідження, області застосування отриманих результатів, список літератури. У цьому випадку тези наукових доповідей та виступів являють собою короткий виклад ідей, думок, відображених у дисертації. Формулювання повинні бути чіткими і короткими, але в них змістовно повинні бути викладені основні положення розглянутої тематики. Це робиться для того, щоб читач міг уявити собі основні напрями та результати робіт над досліджуваною темою. Приблизний обсяг тез доповідей не перевищує 2-3 сторінок тексту через 1,5 інтервали.

Більш значущі результати дисертації відображаються в наукових статтях. У статті розкриваються конкретні питання дослідника. Структура наукової статті аспіранта може бути наступною: анотація (4-6 рядків) - короткий виклад змісту статті (не повинна повторювати її назви); постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень и публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми и на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин, яким присвячується означена стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Приступаючи до підготовки статті, аспіранту необхідно враховувати деякі правила:

1. Зазвичай назва статті поміщається по центру на початку першого аркуша. У лівому верхньому куті проставляють індекс УДК, а в правому - ініціали та прізвище автора.

2. Стаття забезпечується короткою анотацією.

3. Далі дається обгрунтування актуальності пропонованого матеріалу для науки і практики.

4. Потім аналізується внесок вчених, які розробляли дану проблему, і виділення недостатньо досліджених раніше моментів, за якими пропонується нова позиція автора статті, що може виражатися у згоді або незгоді з позицією авторів попередніх досліджень, дається чітка аргументація висловлюваних положень і висновків.

5. На основі проаналізованих наукових досягнень і своєї роботи автор статті формулює цілі та завдання власного дослідження, обгрунтовуючи новизну свого підходу, концепції.

6. Далі автор викладає методики, результати експериментальної роботи, розкриває закономірності та тенденції досліджуваного процесу або явища, дає аналіз та інтерпретацію даних, отриманих в ході експерименту.

7. Стаття повинна завершуватися висновками і конкретними практичними рекомендаціями. Цитати в статті застосовувати слід нечасто, тільки тоді, коли без них не можна обійтися.

Підготовлені здобувачами публікації представляються у редакційно-видавничі відділи, як правило, в 2-х примірниках (іноді в 3-х).

Мінімальне число публікацій - 3, але аспіранту бажано мати хоча б півдесятка статей. Враховуючи, що від дати подання статті до її виходу проходить, як правило, півроку-рік, слід орієнтувати аспірантів на необхідність подання першої статті вже наприкінці першого року навчання. У цій статті формулюється проблема майбутньої дисертації і вирішується яке-небудь конкретне питання.